Нам обом знов не поталанило І ще й всю зиму із хмар залило За долар куплю два еспрессо, Плаче знов «жовта» преса Про «міжвалютну депресію»
В проміннях сонця, уста твої – стиглі мореллі. Як можеш щось змінити,- це зробити повинен! Я намалюю тебе дощем і аквареллю. У пісні зізнаюсь собі, у чому винен.
Ти змовчиш, прикидаєшся, що спиш. Не можу без тебе. Знаю, треба частіше дивитись у небо, А що коли ми це робим і так?!
В проміннях сонця, уста твої – стиглі мореллі. Як можеш щось змінити,- це зробити повинен! Я намалюю тебе дощем і аквареллю. У пісні зізнаюсь собі, у чому винен.