Молю, не забирай у мене осінь. Вона – це все, що гріє ще теплом. Вона ще вранці жовте листя росить, а ти вже снігом вкрив її чоло. Вона ще пахне яблуками з саду, ще не зібрала весь свій урожай, А ти вже снігом вкрив її нахабно. Не треба ще. Ще трішки зачекай. Дозволь мені напитись її трунку, на повні груди видихнуть тепло. Дозволь їй стати моїм порятунком й мого будинку зачинить вікно. Ще не срібли її волосся снігом - нехай іще побуде молода. Й нехай вона облудлива й невірна, але для мене вічно золота.