Як віриш
Філософія – то є втома
Хоч бери та кричи
Ми довели когось до коми
То ж сиди і мовчи
Я не знаю скільки верст нам ще ходити
І дивитись вперед
Скільки буде і хто що говорити
І заведе в очерет
Я, я не можу повірити в ту хворобу
Весь світ не може походити на худобу
Де та справжня віра?
Не забажай собі кумира
Хтось і колись тобі сказав, що правда
Пр.
Як віриш, тоді прийде той час
Що справжні вірші твоєї душі
Гукнуть і нас
І серця вогонь, не треба слів
Палає для тих, хто вірити зміг
У чарі снів
Як ти довго на то дивився
І повірити зміг
Ти помножив на цілу вічність
Та чогось не зпроміг
Тільки в тому коливатися вже не станеш
Перед собою самим
Скажи мені, де ти того дістанеш
Як розпрощаєшся з ним?
День, день дивиться у всі твої секрети
Ніч, ніч - ніхто відає хто і де ти
Слухає більше слова
Ось тобі промова -
Ти не дивись в чуже життя, бо правда
СОЛЬ еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2