// Край //
Не потрібне, не потрібне
світло Сонця, крихти хліба.
Ось накрита скатертина.
Хижаки ідуть до столу.
Ось і ти ходи — сідай.
Свіже м'ясо — ковтай!
Їж багато! Головне,
лиш нічого не питай!
Рай? Рай? Рай?
Це прірва! Це край!
Вечоріє, вечоріє
і пора відходить спати,
хоча ти й не прокидався,
розфарбовуючи ґрати.
Тим не менш, давай — лягай,
скляні очі закривай.
Хочеш щось перепитати,
але краще позіхай...
[У колисці рідний край.
Не ходи, дитино, в рай,
бо немає так його.
Тільки кров і тільки край.
Не ходи, дитино, в рай!
Спи на грудях, засинай!
Там, де кличуть тебе в рай...]
Це прірва! Це край!
На пелюшці пуповина.
В світ прийшла Нова Людина.
Чи то раб, чи то рабиня,
чи то ґазда, чи ґаздиня...
Попідтинням сиві діти
бавляться осиротіло.
Тіло проситься тремтіти.
Як же все осточортіло!
[У колисці рідний край.
Не ходи, дитино, в рай,
бо немає так його.
Тільки кров і тільки край.
Не ходи, дитино, в рай!
Спи на грудях, засинай!
Там, де кличуть тебе в рай...]
Це прірва! Це край!
Сонцесвіт еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1