Чи бачиш ти, як до Сонця крадуться хмари? Чи бачиш ти, як збирається на грозу? Чи бачиш, як вовки одягають овечі шкури? Дивись, ти уже внизу. Дивись, ти уже внизу!
Чи чуєш ти, як кличуть з могил століття? Чи знаєш про те, що на тебе у чорта зуб? Відчуваєш, як тобі в душу брехнею смітять? Так чого ж ти іще внизу? Чому ти досі внизу?!
Ти бачиш, що час підганяє бісові сили. Ти чуєш цей гуркіт, знаменну грозу. Я бачу, як ти хочеш позбутись льоду і пилу. Дивись, ти уже внизу. Дивись, ти уже внизу.
Та чи бачиш ти, як до Сонця простягнуті руки? Чи бачиш ти, як проміння вітає чоло? Чи знаєш ти, що саме тебе чекало воно? Чому ж так довго-довго тебе не було?