Туман яром, туман долиною, За туманом нічого не видно, Тільки видно дуба зеленого. Під тим дубом криниця стояла, В тій криниці дівка воду брала. Та й впустила золоте відерце, Засмутилось дівчиноньки серце. "А хто теє відерце дістане, Той зі мною на рушничок стане". Обізвався козаченько з гаю: "А я теє відерце дістану, І з тобою на рушничок стану".