Беда не в том, что ты меня не любишь. Беда, что я тебя не могу разлюбить...
Минає день, минає нiч, Хвилини котятся, мов хвiлi голубi... Не в тому рiч, не в тому рiч, Що «Я люблю навiк» сказала лиш тобi. Не в тiм печаль, не в тiм печаль, Що цiлий всесвiт був колись в твоїх очах, Безмежний всесвiт був колись в твоїх очах. Але не в тiм моя печаль...
Бiда не в тiм, що свище вiтер лютий, Що сiчень на вiкнi малює мертвi квiтi, Бiда не в тiм, що ти мене не любиш, Бiда, що я тебе не можу розлюбити.
Минає день, минає нiч, Не зупинити нам з тобою часу плин. Не в тому рiч, не в тому рiч, Що пiсля зустрiчi розлука б’є у дзвiн. Не в тiм печаль, не в тiм печаль, Що я почула в синю нiч твоє «Прощай!». Як зрадив пострiл, пролунало те «Прощай!». Але не в тiм моя печаль...