Як iшла я опiвночi Понад тихою водою, Зачерпнула в руки срiбло, Те, що мiсяць там залишив, I зробила з нього перстень.
А як сонце привiтало Мене вранцi в чистiм полi, Я знайшла вiнок з барвiнку, Недоплетений учора, I зробила з нього перстень.
ЗАСПІВ: Два перстенi – то для тебе, Вибирай, що любий! Два перстенi – то твiй усмiх, А твiй усмiх – моя згуба. Два перстенi, дня i ночi, Ти вiзьми з собою. Як знайти мене захочеш – Кинь iх вранцi за водою.
Знову осiнь нам приносить В злотих кронах неба просинь, Злива дивних барв навколо I вiтрiв вiолончелi. Не сумуй за веснотравнем!
Бо ж мелодiю забуту Два перстенi нагадають, Нагадають, як загубиш, Не знайдеш i не полюбиш, Не сумуй за веснотравнем!