Музыка – Владимир Ивасюк; Слова – Владимир Ивасюк;
Пролягла дорога вiд твоїх ворiт До моїх ворiт, як струна. То ж чому згубився мiй самотнiй слiд, Знаю я одна, я одна.
Зимна осiнь ще стежки листям не накрила, Бо до тебе навеснi я повернусь, милий. Мої руки ти вiзьмеш знову в свoї руки, Й не розквiтне помiж нас жовтий квiт розлуки. Не ховай очей блакитний промiнь, Заспiвай менi в останнiй раз! Пiсню ту вiзьму собi на спомин, Пiсня буде помiж нас. Бо твiй голос, бо твiй голос - щедра повiнь, Ти, мов колос, зелен колос, нею повен. Жовтий лист спаде i виросте зелений, А ти в пicнi будеш завжди бiля мене.
Як зiйдуть снiги iз гiр потоками, Ой, глибокими, навеснi, Забринить дорога та неспокоєм Вдалинi тобi, вдалинi.