Мої батьки, любов'ю осіяні, Живуть самі в містечку, край ріки. Онуки в них, мов спогади весняні, Мої батьки, святі мої батьки. Чому так мало часу пам'ятаєм, Що невмолимо котяться роки, Коли в краї далекі відлітаєм Не забуваймо – ждуть на нас батьки.
Приспів: Мої батьки, мов голуби сивенькі, Воркуючи очікують дітей. Не забувайте, діти, батька й неньки, Що моляться за вас серед ночей.
2.Вже ми самі давно батьками стали І клопоти старіші день у день. Не забуваймо як нас пригортали Ці, найдорожчі нам серед людей. Щоб наші діти все до нас горнулись, Горнулися до рідної руки. Аби вони від нас не відвернулись, Не забуваймо – ждуть на нас батьки.