Тихо над річкою в ніченьку темную Спить зачарований ліс Ніжно шепоче він казку таємную Сумно зітха верболіз Ніжно шепоче він казку таємную Сумно зітха верболіз
Нічка розсипала зорі злотистії Ось вони в річці на дні Плачуть берези по той бік сріблястії Стогне хтось тяжко вві сні Плачуть берези по той бік сріблястії Стогне хтось тяжко вві сні
То йому мариться доля щасливая В хвилях бурхливих життя Може озвалося щастя зрадливее Плаче, шука вороття Може озвалося щастя зрадливее Плаче, шука вороття