Кожний день починається з одного й того ж, Ранковий душ,стоїть на кухні кава. Здається що вже ніколи, Не кінчиться ця вистава. Я один з головних акторів, Котрий одного не засвоїв. Що бувають набагато кращі ролі, Ніж моя,ніж моя.
Мимо проїзджають машини, Мимо проходять люди. І мабудь не важливо, Які ми граємо ролі. Головне залишатись собою.
Ось допита до дна вся кава, Закінчилась моя вистава. Я зіграв найкращі ролі, Але одне не був собою. Так залишилось не так багато, Я віддаю своє багатство. Та і то,воно не моє, То тих акторів,яких я грав.