Станіслав Городинський - Доля | Текст песни

• Тексты песен
• Станіслав Городинський
• Доля

На твоєму небосхилі сонечком світає,
На моєму небосхилі дощик накрапає.
Покарала мене доля карими очима,
Та судилося удвох нам бути вік чужими.

Приспів:
Я тебе згадаю, |
Я тебе намрію, |
Спаленим листочком |
Душа моя тліє. |
Я тебе зустріну, |
Я тебе побачу, |
Десь на дивних струнах |
Доля тихо плаче. | (2)

Розлетілись сподівання, як весняні дні,
Чому ж місяцем моргаєш в сіру ніч мені?
Тимчасовими дощами землю не напоїш,
Запізнілими словами душу не загоїш.

Приспів.

На твоєму небосхилі сонечком світає,
На моєму небосхилі дощик накрапає.
Покарала мене доля карими очима,
Та судилося удвох нам бути вік чужими.

Приспів. (2)

Станіслав Городинський еще тексты