чому так плаче скрипка в скрипаля? чому цей плач так серце моє крає?
до щему мою душу спопеля і холодом усе єство проймає. бо як болять в мені її жалі за тим чого ніколи не вернути,
а падо-лист кружля мов журавлі якого не спинити, не збагнути. приспів скрипко моя – любко моя, грай, грай, грай ніжно, щиро як кохана – промовляй своїм співом моє серце – звеселяй скрипко моя – любко моя, грай, грай, грай, грай.
із року в рік той жаль мене пройма душа болить і не знайдеться слова хоч білить скроні подихом зима та в серці квітне ніжна твоя мова. чому-ж мені далася ти взнаки, що із лиця сльозу утерти мушу тобі одній несу через роки свою любов, свою бентежну душу. приспів