У нічному небі золоте відерце
Задивився місяць в лісове озерце,
Очерету списи шелестіли грізно
Одиноким душам навіть в небі тісно.
Закохався місяць в королеву квітів
Закохавсь одразу сам і не помітив,
У його обіймах лілія пливла
І стікали ночі як вода з весла.
Милувався ніжний чистотою лілій
Де ж таку звабливість ще найдеш, як в лілій,
Він чекав даремно ніжності й тепла
Квітка ше тугіше пелюстки звела.
Солов'їні ночі пристрастю палили
Та любити місяць не було вже сили,
Загубилось в небі золоте відерце
Мала вроду квітка, не було лиш серця.
Стара Хата еще тексты
Другие названия этого текста
- Стара Хата - Місяць (0)
- Стара Хата - Місячне кохання (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1