Ти так боїшся, що тебе хтось побачить, Тому і побачень у тебе нема. Ти маєш надію, що тебе всі пробачать Пробачать аж поки не попросиш сама. Ти завжди тікаєш, утеча для тебе Як вихід з усього, як море без дна. Чому ти тікаєш - питаєш у себе, А відповідь шукаєш у болкалі вина.
І небо для двох залишиться мрією Допоки у ньому літатиме страх. Ти була із тих, хто живе ейфорією Та зараз байдужість у тебе в очах.
Ти так боїшся, що хтось розгадає, Що коїться зараз у тебе в думках. Обличчя красиве твоє у снах засинає Ти далі ростеш, літаючи в снах Ти так боїшся тікати з дитинства Хоча у душі ти завжди молода Тендітна всередині, а ззовні тверда.