Із плином часу починалося це, як уві сні: Кохання крокувало милями десь по землі, Не знав, де ти була, ходив, де віють холода. Казали, що твоєю матінкою є вода. У далях синіх потонути я бажав І вітер буйний губи твої цілував. Покори в серці я позбутися так не хотів І під твій голос я зістрибнув й полетів.
Приспів: Я тебе знайду! - На небі. Я тебе знайду! - У воді. Я тебе знайду! - На Сонці. Я тебе знайду! - На землі.
Де ти була? - Скажи, бо я без тебе не зміг Подолати ці вершини, перейти через сніг. Тебе обожнює стихія, а я в ній тону І ти про мене вже забула, ти скажи, чому? Часткових роздумів безсилля зупиняє світ, Часткові прояви зусиль поховають всіх. Пірну під землю, бо до тебе я не долечу, Тримайся міцно за любов, бо...