Текст: Людмила Максимлюк
Музика: Степан Горбик
А сотню вже зустріли небеса...
Летіли легко, хоч Майдан ридав...
І з кров'ю перемішана сльоза,
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду - сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик, в касці голубій,
І вчитель літній - сивий - сивий
І рани їхні їм вже не болять...
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в Вирій полетіла.
(Оригінальний текст вірша)
Степ (Степан) Горбик еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1