Наші мости ще не спалені вони навіть танки можуть іти та нам вони не потрібні, тому що в сутінках два різних шляхи...
Пороз'їжджалися ти тепер оживай лунає де він оживе на балконі і не самому небеса.
Приспів: Кому тепер треба ці сльози на сходинках? І так багато замків піднятих на мостах. Причалив корабель, пасажири всі зійшли, а наша колія має два різних шляхи.
А фотографій не зробили ми, щоб через деякий час згадати якими були ми. твої рвані джинси і ... оченята і зрозуміти, що усе могло би бути недарма.
Ти добре знаєш, можна все життя шукати, а коли знаходиш то починаєш відмовлятись. І ось - це воно.. Не запрошували, та відчуваєш ти його.
Приспів: Кому тепер треба ці сльози на сходинках? І так багато замків, піднятих на мостах. Причалив корабель, пасажири всі зійшли, а наша колія має два різних шляхи.
Тепер ти статуя, перед якою я тремчу. коли на си пишу перед тим як написати тисячі раз думаю відповідаючи на твій дзвінок, я вмираю і народжуюсь знов
і лиш тепер розумію я скільки слів було сказано дарма що майбутнього в цьому нема то мабуть іншою могла би бути відповідь твоя
Приспів: Кому тепер треба ці сльози на сходинках? І так багато замків, піднятих на мостах. Причалив корабель, пасажири всі зійшли, а наша колія має два різних шляхи.
Кому тепер треба ці замки на сходинках? І так багато сліз пролитих на сходинках. Вже відчалив корабель, пасажири розійшлись, а наша колія має два різних шляхи.