Ми закохалися у небо, Нам тільки крила мати треба, Щоби полинути до хмар, Де є так мило й любо нам.
Кохання білі крила, Лечу до тебе мила, Із гір із полонин! Несу тобі в дарунки Гарячі поцілунки І з ними неба синь!
Ми мабуть на Ікара схожі, І хай дивуються прохожі. Свої ми крила маєм теж, В небо закохані без меж. ….. Не жаль пройтись тернистим шляхом, Щоби себе відчути птахом, Щоби полинути до зір, І звідти криктути – Позір!!!* ….. Ти не ревнуй мене кохана, До неба і до параплана. В летунськім серці місце є! Люблю я небо і тебе!!!