Історія - Прости мені, моє чарівне сонце, але нажаль, я вже давно не та... В моїй душі нема уже кохання і залишилась тільки самота... | Текст песни

• Тексты песен
• Історія
• Прости мені, моє чарівне сонце, але нажаль, я вже давно не та... В моїй душі нема уже кохання і залишилась тільки самота...

Ілюзією прожитих віків,
Поетами написаних історій.
В маленькім місті крізь полон дощів
Навік зустрілись дві крилаті долі.
Словами не можливо розказать,
Як ті серця замріяно кохали.
в таке не міг повірить навіть Бог.
Вони ж під небом високо літали.

Таких історій дуже мало на землі,
Вони кохали дуже сильно й до нестями.
Їм дуже заздрили всі очі злі
Та не зломать любові, яка жила віками.
Дивився в її очі він, тонув,
Для неї вж він був просто ідеалом
Ніхто б тоді ніколи не збагнув,
Що може все завершитись провалом.

Чи може Бог дивився не туди.
Чи може замалий для них став світ.
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ.
Чому трапляється таке ніхто не знає.
І виникло багато запитань.
Її він досі пристрасно кохає,
Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань.

Навіщо все це? Як це зупинити?
Нема причин. Їх не було, повір.
Коли проходить день і наступає вечір
Він наче вітер вилітав на двір.
І дивиться у гору й тихо плаче,
Шука на небі дві ясних зорі.
Одна десь над Полтавою літає,
А інша світиться у нього у дворі.

Він падав на коліна і благає,
Щоб доля повернула ту любов.
До крику, до жалю і до нестями
Він хоче обійняти її знов.
Сюжет простий: щоночі він благає
Усе вернути і почати знов.
І хай наступить день і знов засяє
Їх спільний день, де починається любов...

Коли відлітає твое кохання, розумієшь
Що багато втрачено, але все марно
Чорно-білі кольори, в твоїх очах
Не мае фарби, не має фарби - минув той час
Почуття мої залишились на самоті
Як завжди я тебе чекав вдома
Але на тебе справжню а не снах
В яких приходишь знов і знову
Обійняти хочу, почути лагідне слово
Але як повернути все це назад
Змінити той час, моє життя без втрат
Тримати у руках твої долоні
Поцілунками лічитися від болю,
Від свого болю
Любити безтями, немов живеш один день
Милуватися очима кожен день,кожен день
Дарувати пісні,дарувати себе
Я все, що можу зробити - роблю для тебе

Благали зорі і благало небо...
Ти схаменись, до нього повернись
Але усіх проханнів вже не треба
Я наче птаха, що летить у вись
Чарівним ранком рано, на світанні
Я відлетіла у чарівний світ
Де зорепадом падають бажання
Де дійсно є захопливий політ
Пробач мені, моє чарівне сонце
Але, нажаль, я вже давно не та
В моїй душі нема уже кохання
І залишилась тільки самота...
Душа холодна, серце наче крига
Не знаю як тобі це пояснить
Холодна я, нічого вже не треба
Мене тепер уже не зупинить...


Історія еще тексты