Страдальна Мати під хрестом стояла, Стала ридати, в сльозах промовляла: (2) Ой Сину, Сину, за яку провину Переносиш нині тяженьку годину На хресті!
Я Тебе купала гіркими сльозами, Як малим ховала перед ворогами. (2) А нині плачу, бо Тебе вже трачу, Вже Тя, милий Сину, більше не побачу, Сину Мій!
Ти жертвувався всіх людей спасати, За то діждався невинно вмирати, (2) За світ лукавий, злобний і неправий, Що сповнив на Тобі свій засуд кровавий На хресті.
Моя підпоро, Мій Ти світе ясний! Гаснеш за скоро, в’янеш безчасний. (2) А що ж зі Мною, станесь, сиротою? Я сама на світі, як билина стою Під хрестом.
Мій Боже милий, усердно Тя молю, Додай Мені сили у нечаснім болю (2) Тебе благаю, як сама лиш знаю, І Тобі десь Сина Мого поручаю На хресті.