О, мамо! У нашому полі Ще вибухи чулись...а Ви Копали вже там...і пололи Бо ми були - "нижче трави".
У всіх нелегка була доля Сусід рятувався пайком, А Ви - із колгоспного поля Несли колосочки тайком.
Бо ж нас було - шестеро, мамо. Хлібину ділили - на грами... В хліб падали сльози святі. Ви наша молитва, мамо. Ви наша молитва, мамо. За гіркість образ простіть.
Любисток і цвіт дев'ясилу В купіль підкладали нам Ви, Щоб виросли дужими всі ми. Не гнулись, мов стебла трави.
Бо ж нас було - шестеро, мамо. Хлібину ділили - на грами... В хліб падали сльози святі. Ви наша молитва, мамо. Ви наша молитва, мамо. За гіркість образ простіть.
Травневий в полях грім гуркоче Дощ сіється й жито росте. А Ви з повоєнної ночі До нас з колосками йдете.
Ви наша молитва, мамо. | Ви наша молитва, мамо. |(2) За гіркість образ простіть.|