Там, де гори, полонини, де дороги, щоб я згинув, там, де був асфальт - трава. Де врізаються з города у трубу Одеса-Броди. Де валюта - це дрова.
І на Буковель уся країна їде на свята, щоб відсвяткувать чудове свято травня і труда. Край, мій лижний край, де крім Привата банків більш нема. Ти - моя любов, ти Коломойськая моя земля.
Приїжджайте, люди добрі, в європейське Прикарпаття, у франківський Амстердам, в чернівецькі Колізеї, у стрію пізамські хати з радістю покажем вам.
І з Говерли ти летиш в калибу, ніби рік не їв, щоб запам'ятать, чудовий запах бринзи і грибів. Край, чудовий край, там, де росте цілющая трава. Ти - моя любов, ти прикарпатськая моя земля.
І у синю даль, на цілий тиждень їдуть всі сюди, щоб запам'ятать, як ол ін клюзів додає ваги. Край, мій рідний край, гуцульський край заробітчан й добра. Ти- моя любов, жовто-блакитная моя земля