Заходить Циган: - Я є циган з Ромуніни, я прийшов дніни, я прийшов до вашої хати, щоб дещо заколядувати, в мене діская зима, їсти пити ніц нема, я ходжу, блукаю, в кожну хату заглядаю, баняки перевертаю, батики пускаєте вертеп до хати? Заходять два пастухи: 1.Пастух: - Ой прийміть нас добрі люди до своєї хати, бо прийдеться серед степу марно погибати. Збилися ми геть з дороги, од своєго стада, в полі темна нічка стала ой трудна ж це рада. Мусим десь заночувати пок зоря засяє, бо вже лячно йти в дорогу, бо вже блуд чіпає. 2.Пастух: - Щось нечувано в природі сталось,чудним дивом, гей ви чари, чи лихе щось всюди нас водило, і явище притім чудесний спів, то знов з’явління, то знов вогнем засяє ясне небо край склепіння. 1.Пастух: - Що за чудо, що за диво, може то вже дніє, бо зоря і блиск великий в далині ясніє. 2.Пастух: - Годі браття сумувати, краще дещо заколядувати. Циган і Пастухи колядують колядку “Розвеселімся”: Розвеселімся всі разом нині: Христос родився в бідній яскині! (2) Посліднім віком став чоловіком, Всі утішаймось на землі. 1.Пастух: - Ось наш лірник мабуть заблукав, що в таку пору до нас завітав. Заходить Лірник (Пилип): - Егеш я блукав по Мумусеї пустелі і довгі літа я блукаю шукаю волі, шукаю долі,по світу широкім. 2.Пастух: - Сам не знаю що ся діє горе, лихо з нами. Заходить Ангел: - Господь з вами, не лякайтесь, не журіться я приношу вість для вас, ідіть Богу поклоніться бо вже народився Спас, до вертепу поспішайте Сина Божого вітайте, і всім людям голосіть, що Христос прийшов на світ. Два Пастухи і Ангел співають: Тріє царі деж ви йдете? Три Царі заходять і співають: Ми ідем, в Вефлеєм, желаєм, спокоєм, і повернемся. 1.Цар: - Із сходу далекого з далекої землі, сюди ми ідемо всі ночі і дні, за тею зорею, що так ясно сяє з неба до землі. 2.Цар: - Ми ідемо з колядою, за небесною звіздою, до Царя ідем нового, що прийшов із світа того. 3.Цар: - Спішимо зложити щиро. 1.Цар: - Золото. 2.Цар: - Кадило. 3.Цар: - Миро. 1.Пастух: - Підем з нами пане браття Спаса привітати, може зволить Україні кращу долю дати, але спершу мусим нині серця обновити і життя у вірі добрій йому догодити. 1.Цар: - Так від серця лиш бажаю бо сам із любові, і з любові до вас грішних на землю зійшов, хочу весь світ обновити, дати правду і мир, щоби щезла: лож,кривда, поганство й опір. Залітає Жид: - Гвалт рятуйте добрі люди бо вже й дух у мене стало. Вон там, попід ліс, попід гай, за мном сто вовків ся гнало.
1.Пастух: - Бог з тобою сто вовків, то б село почуло. Жид: - Ну Іванцю ти й дурне, але п’ятдесят там гналось. 1.Пастух: - П’ятдесять лихо з ним де б їх стільки взялось? Жид: - Ну Іванцю ти й дурне, але десять гналось. 1.Пастух: - Там і десять не було, а один усього. Жид: - Єден вовк, але вовка страшні й єдного? 1.Пастух: - А може то не вовк? Жид: - А шо ж то Іванцю таке дурне било, само маленьке, кругленьке хвостик мало як шило а перлосі за мнов, мовби сі сказило, вон десь тамо сі загубило. Добрий вечір пан господар, ну і вам всі гості, шож купіте в менеМоська? Та в мене є тут всякі речі, навіть булка з меї печі, шибашівко, мешто, пиво, пріма, португалі і так далі і так далі…Пан господар маєте пшеницю, а дівчину молодицю, а може маєте кірасу, та я само кіраси не їм, я во бідним Пилиповим дітям на поживу віднесу. 1.Пастух: - Ти по світу все блукаєш, всюди ходиш, все ти знаєш, розкажи усім нам йойно чи не чув ти де є войно? Жид: - Вжеж так войно, чом не чуло, та я само воювало, во з Пилипом войну я провадив. Бодай би той Пилип трік, пук, пропав так побив мене у груди, аж на плечак горб наріс, так він бив мене у груди сам я в ноги ледве втік, але горб во горб болить ще більше ніж болік позавторік. 1.Пастух: - Годі йойно все крутити лахмана пускати мусиш нам на наше свято дещо заколядувати.
Жид: Шо, ви чули, во де я,во де йому, буду кілі бідувати, а хто мені за той інтерес б