Послухай брате, подивись навколо,
Що бачиш ти, прошу, мені скажи!
Ти думаєш: "Оце наша свобода"?
З цих слів, тепер, мотузки лиш в'яжи...
Ми всі вважали - будем панувати,
В своїй країні, на своїй ріллі.
І будемо щасливо споглядати
Як діточки ростуть наші малі...
Спиніться люди - годі руйнувати,
Все те, що залишили нам батьки...
Потупить очі вниз старенька мати,
Згрібаючи в долоню копійки...
Ні! Подивіться! Не відводьте погляд!
Що робите ви зі своїм життям...
Вам все одно... я знов дивлюся огляд,
Новини... тут не пахне каяттям...
Скажіть мені, чи може ви забули,
Як ваші предки тут пролили кров?
Як тут мільйони в правді потонули...
А ви в ярмо впрягаєтеся знов...
Прошу - спиніться, доки ще не пізно...
Поки не розвалили ви свій дім
Дніпро гуркоче, хвилі котить грізно...
Він нашу славу нагадає всім!
Де зараз ти, мій дорогий Тарасе?
Ти бачиш? Волю виболи ми...
Та наша віра раптом зайнялася,
Ми скоро тут поляжемо кістьми!
С'Ю еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1