Сама не подумала, нащо - Пішла і забувши про літо. Не вернешся більше нізащо. Повернеш назад усі квіти... Літала, не думала в безвісті - Чекала повернення раю. Сумними думками тверезості. П’яніла від чорного чаю.
Ще так далеко до зими і до морозів. Навіщо спомини сумні, навіщо сльози. Ще так далеко до весни, або до літа. І може хтось, але не я... Подарить квіти.
Жодної битви не виграла - Кохання з війною зрівнявши. А ти сама себе із дому вигнала. У душу нічого не взявши. Такого чудового літа, Давно вже у мене не було. Цілий світ хотів тобі подарити, А ти його просто не чула.
Сама не подумала, зачем - Ушла и забыв о лете. Не вернешься больше ни за что. Вернешь обратно все цветы... Летала, не думала в безвестности - Ждала возвращения рая. Грустными мыслями трезвости. Пьянела от черного чая.
Еще так далеко до зимы и до морозов. Зачем воспоминания грустные, зачем слезы. Еще так далеко до весны или до лета. И может кто-то, но не я... Подарит цветы.
Никакой битвы не выиграла - Любовь с войной сравнить. А ты сама себя из дома выгнала. В душу ничего не взяв. Такого замечательного лета, Давно уже у меня не было. Целый мир хотел тебе подарить, А ты его просто не слышала.