Як та й на рідній стороні Онуки Сонця і Землі Весняний галас здійняли Понад краєм… Їм усміхаються в гаях, У несходимих у ярах І навіть Чорний Битий Шлях Їх привітає. А від моря до моря Шлях освічують зорі Славні дідові очі В неозорім небі! Слався, Мати Русь!
Хотіли нас приспати знов, З гарячих вен точити кров І вкарбувати, що любов – Той біль пекучий. Нехай тече жива вода, Хай вмиє кожного весна, Хай переповнює вона Наші душі. А в квітучому полі Я шукатиму долю Світлі очі дівочі, Наче Сварга чиста! Слався, Мати Русь!