Бринить струна у парковій альтанці На дебаркадер впав нічний озон Зайшлися зорі у шаленім танці Над Межигір’ям залунав шансон
В норі глибокій, зачаївши подих Старий маркшейдер, заєць земляний Тихенько скігліт про життя убоге Хандріт хазяїн, значить, знову буде піть
А у альтанці надриває струни Гітара плаче про Крєсти і про конвой Душевна пісня і холодний мармур Разбєрєділі стару рану-гєморой Хандріт хазяїн по красівой жізні Для наслаждєній вичерпано час А тут іще футбольні хулігани Кричали нехороше про Донбас
А він насправді так давно не бачив Люсю Не спав у вулику, не бігав по пєнькам І жодної ондатрової шапки Вже вічність не тримав в своїх руках
Чу! По периметру палають смолоскипи П’ятиметровий враз не витримав паркан Гелікоптер залишився в ангарі В норі залишився маркшейдер-старікан Зайшли свободівці у абсолютній тиші За барки взявши, в хатку завели І в натрі золотій ватерклозета Завгара приблатньонного злили
Бринить струна у парковій альтанці Над дебаркадером туман, наначе дим Співають хлопці пісню про повстанців У Межигірському ліцеї військовім.