На галявині у лісі горобина красна Ми зустрілися з тобою там у нічку ясну Під зірками на одинці ти мені признався. Що як тільки-но побачив, зразу закохався.
Приспів: Ніч під горобиною, так на мене вплинула, Серденько затьохкало, наче соловей. В ніч під горобиною я тебе покинула, Сльози покотилися із моїх очей.
Якби собі я призналась – хлопця покохала, Може бути на світанку я б і не втікала. Але сумніви тривожать мою чисту душу, Від щасливого кохання, на що бігти мушу.