Так-Надо - Життєві ролі (п.у. Vankoss) | Текст песни

• Тексты песен
• Так-Надо
• Життєві ролі (п.у. Vankoss)

знаєш, а ти як і тоді, як у осінні дні,
коли тільки тебе побачив, являєшся переді мною.
і скільки б сили різні не просив, що годі.
собою керувати більше я не взмозі.
солодкі спогади, - як квітка на морозі.
я так любив твоє волосся, твій голос, твої лодоні,
що до цих пір мене не пустять із полону.
ніколи! ніколи не торкався я корони.
у ті хвилини, коли зійшлися наші погляди,
я зрозумів, що разом ми не будемо ніколи.
боявся підійти до тебе, аби не зруйнувати сподівання грони.
звичайні лиця, для мене, ніби твої клони.
чому, чому я став твоїм рабом, який благає більше ніж,
а має лиш твою покору?

стоячи на місці ти не відчуєш болі.
але чому ж така жага буття на волі?
тому, що стоїмо й зтягаємось поволі.
ходимо по колу й граємо в свої життєві ролі.

той день навчання в інституті
для мене був занадто, ніж звичайний.
всі ті, кого я слухав, для мене були непочуті.
якби ж я знав, які у мене на душі залишить він глибокі рани.
у морі не відчутні гомони птахів, а грані бачив, як безгранні.
давай заглянемо у записи, які минули.
ці стріли купідона прокляті, вони весь світ мій похитнули.
пробач, та я завжди тебе любити буду.
тепер залишилось іти в догін за мріями, що не здійсненні.
це так все несподівано, та зорі змальовують твій образ в небі.
у Афродіти я прошу, щоб ти була для мене сяйвом, яке ніколи не погасне.
якби ж я знав, як це прекрасно, коли від щастя переповнені легені.