1. Я іду і слухаю себе, Де я хочу бути – я не знаю, Я метро як місто вибираю, А метро виштовхує мене. Я іду і слухаю себе, Страх втікає – я наздоганяю, Хочу ненавидіти людей, – Але люди все мені прощають.
Приспів: Моя вічна історія, моя вічна історія, Я життя випльовую, все життя випльовую, життя випльовую, Слово за словом, за словом, за словом – Польоту нема.
2. Я іду і бачу, як ростуть, Трави крізь асвальт і діти божі По під’їздах радісно-убогі, Як у вікнах жалісно живуть. Я іду і чую, як кричить Небо до землі – земля не чує. Я іду і плачу, бо мовчу я, Втомлена душа моя мовчить.