Молились, Молились щиро козаки, Як діти, щиро; не журились, Гадали теє... а зробилось... Над козаками хусточки! Одно добро, одна слава — Біліє хустина, Та й ту знімуть... А диякон «Нехай ворог гине! Беріть ножі! Освятили». Ударили в дзвони, Реве гаєм: «Освятили!» Аж серце холоне! Освятили, освятили! Гине шляхта, гине! Розібрали, заблищали По всій Україні.