Тарас Житинський - Любо, братці, любо! (1919 р.) | Текст песни

• Тексты песен
• Тарас Житинський
• Любо, братці, любо! (1919 р.)

Як батько заграє, ворог враз ридає.
То іти до кого молодому козаку.
Червоні ліворуч, білі-ї праворуч.
А я піду до батька на гражданськую війну.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить. (приспів)
З нашим отаманом не приходиться тужить.(приспів)

Із-за балки лунко, лунко в береги
Вдарили одразу короткі батоги.
Батько нахилився, коня у кар’єр.
"Висікти сволоту!" – цівку плечем впер.

А перша-я куля, а перша-я куля
Порснула по мені, та спасли ремні.
А друга-я куля, а друга-я куля
Вранила коня, ще й за світа дня.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить.(приспів)
З нашим отаманом не приходиться тужить.(приспів)

А третя-я куля, а третя-я куля
Вцілила в мене, мого коня мине.
Як терпець урвався, то не налякать.
Тільки б дотягнуться, а на смерть начхать.

Не сумуйте батьку, нічого пенять
Ті хто винуваті вже навіки сплять
А що не владнали та не до майстрували
Буде того зілля нашим дітям дорубать

Любо, братці, любо, любо, братці, жить.(приспів)
З нашим отаманом не приходиться тужить.(приспів)

Годі на сьогодні, батько, храбрувать,
Коні потомились, хлопці хочуть спать.
Нічого не шкода, ні врага-ірода
Шкода тільки волі та й буланого коня.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить.(приспів)
З нашим отаманом не приходиться тужить.(приспів)