1. Дивишся вперед – нічого не бачиш, Дивишся назад, і просто плачеш, Нас розведе час по різних містах, У вагонах чи літаках. Навколо тебе – холодна пустеля, У небі птахи – голодні й німі, Знов прокинешся в самотній постелі, І в дзеркалі очі неначе чужі.
Пр.: Хтось тобі сказав, хтось тобі збрехав, Що в цій пустелі немає життя, Що людина тут - сміття, Зітри свої сльози, здаватися не смій, І не забувай – холод це не біль
2. Надію давно загубила в морі тихих дюн І єдиний друг тобі – твій піщаний скакун Знов не віриш в щастя З поміж всіх речей, Ти найменше віриш, що знайдеш людей