А вже років двісті, Як козак в неволі. Понад Дніпром ходить, Викликає долю: "Гей, гей, вийди, доле, із води! Визволь мене, серденько, із бідні Викликає долю: "Гей, гей, вийди, доле, із води! Визволь мене, серденько, із бідні"
"Не вийду, козаче, Не вийду, соколе. Ой рада б я вийти, Так сама в неволі, Гей, гей, у неволі, у ярмі, Під московським каравулом у тюрмі. Так сама в неволі, Гей, гей, у неволі, у ярмі, Під московським каравулом у тюрмі". *
Вже з ратищ козацьких Серпи поробили, А шаблюки гострі На коси побили. Гей, гей, козаченько молодий! А де же ж твій кониченько вороний? На коси побили. Гей, гей, козаченько молодий! А де же ж твій кониченько вороний?
Що кінь - то у плузі, А козак за плугом, Понад Дніпром ходить Розмовляє з лугом: "Гей, гей, козаченько, бери ніж, Де зустрінеш воріженька, там і ріж!" Розмовляє з лугом: "Гей, гей, козаченько, бери ніж, Де зустрінеш воріженька, там і ріж!"
Ой пане Богдане, Нерозумний сину! Занапастив Польшу Ще й нашу Вкраїну. Гей, гей, занапастив, зруйнував, Бо в голові розуму мало мав. Ще й нашу Вкраїну. Гей, гей, занапастив, зруйнував, Бо в голові розуму мало мав.