Тарас Компаніченко - "Про Бондарівну". Балада. | Текст песни и Перевод на русский

• Тексты песен
• Тарас Компаніченко
• "Про Бондарівну". Балада.

Pesni.guru - сайт для Гуру

Послухайте, люди добрі
Що буду казати
Я о дівці Бондарівні
Буду вповідати

У містечку Богуславі
Каньовського пана
Там гуляла Бондарівна
Як пишная пава

У містечку при ратуші
Капелія грає
А там дівка Бондарівна
День і ніч гуляє

Ой, казали-говорили
Старі люди зтиха
Ой,не гуляй,Бондарівно
Буде ж тобі лихо

Ой, хоч ходжу, хоч гуляю
До своїй охоти
Таки ж я і не втіряю
Дівоцької цноти

У втій порі пан Каньовський
В місті по охоті
Довідавсь о Бондарівні
І о їїй цноті

Ой,як крикнув пан Каньовський
Давайте сідельце
Там гуляє Бондарівна
Кипить моє серце

У містечку Богуславі
Танець дівок ходить
А там дівка Бондарівна
Усім передводить

Ой,приїхав пан Каньовський
Та темної ночі
І сподобав Бондарівну
За карії очі

Звелів,звелів пан Каньовський
Музиці заграти
А сам узяв Бондарівну
Й пішов танцювати

А сам узяв Бондарівну
Й пішов танцювати
Став молоду Бондарівну
За груд потискати

Молодая Бондарівна
Тих жартів не знала
Як відвела праву ручку
Та й по личку дала

Ой,казали-говорили
Старі люди стиха
Тікай,тікай,Бондарівно
Буде ж тобі лихо

Утікала Бондарівна
Помежи горами
А за нею два жовняри
З гострими шаблями

Ой,спіймали Бондарівну
На новому мості
Ходи,ходи,Бондарівно
Кличе пан у гості

Як привели Бондарівну
У панські світлиці
Прицілився пан Каньовський
З срібної рушниці

А чи хочеш,Бондарівно
Ти зі мною жити?
А чи волеш,Бондарівно
В сирій землі гнити?

Ти думаєш,Пан Каньовський
Ми собі не рівні
Бо ти єси граф Потоцький
А я - Бондарівна

Краще ж мені,пан Каньовський
В сирій землі гнити
Ніж з тобою по неволі
На сім світі жити

Ніж з тобою,вражий ляше
По неволі жити

А як тілько Бондарівна
Сеєє сказала
Як вистрілив пан Каньовський
Бондарівна впала

Як вистрілив пан Каньовський
Бондарівна впала

А в тієї Бондарівни
Червона мережка
Куди несли Бондарівну
Кривавая стежка

А в тієї Бондарівни
Червоная стрічка
Куди несли Бондарівну
Кривавая річка

Ой,ідіте ж до Бондаря
Дайте батьку знати
Нехай їде свою доньку
На смерть наряджати

Ой,вдарився старий Бондар
В стіну головою
Дочку ж моя,Бондарівно,
Пропав я з тобою

Ой,посунув пан Каньовський
По столу таляри
Осе ж тобі,старий Бондар
За личко рум'яне

Бери,бери,старий Бондар
Таляриків бочку
Оце ж тобі,старий Бондар
За хорошу дочку

Ой,поклали Бондарівну
На дубову лавку
Поки скаже пан Каньовський
Викопати ямку

Лежить,лежить Бондарівна
Сутки та ще й годину
Поки скаже пан Каньовський
Зробить домовину

Звелів,звелів пан Каньовський
Малярів найняти
З тої дівки Бондарівни
Портрет змалювати

У містечку Богуславі
Музики заграли
А вже ж тую Бондарівну
На віки ховали

Задзвонили усі дзвони
Попи заспівали
А вже ж тую Юондарівну
На віки сховали

А хоч тую Бондарівну
На віки сховали
Але слава не поляже
Однині й довіку