Та забіліли сніги, Забіліли білі, Ще й дібровонька, Ще й дібровонька... Та заболіло тіло Бурлацькеє біле Ще й головонька...
Та ніхто не заплаче По білому тілу По бурлацькому, По бурлацькому... Ні отець, ані мати, Ні брат, ні сестриця Ні жона його, Ні жона його... А що тільки заплаче По білому тілу Товариш його.
Та прости-прощай, брате, Вірний товаришу, Може, я й умру. Може, я й умру, - То зроби мені, брате, Вірний товаришу, З клен-древа труну.
Та забіліли сніги, Забіліли білі Ще й дібровонька...