Тарас Чубай - Останній Грім (1988) | Текст песни

• Тексты песен
• Тарас Чубай
• Останній Грім (1988)

Наш дружній Грім давно зійшов зі шляху.
Вже були й сонце і дощі,
І у лісах дерева вже без страху
Вдягають позолочені плащі.

Ми сіли біля ватри. Бо ніхто тут
За нашу дружність нас не осміє...
Займається на гіллі позолота,
І ліс багряним маревом стає,

Ми йшли за ним- гарячим водограєм,
І ми команда,ми йдемо вперед...
Врочисто,але тихо ми всі посідали
Навколо вогнища, і знаєм : дружба є!