КАВКАЗ За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип'є Живущої крові – Воно знову оживає І сміється знову. Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави бога, Великого бога.
Тарас Шевченко "Кавказ" (уривок) Тарас Шевченко "Кавказ" (уривок) Остап Ткачук, 4 роки, село Чубинське. 2014р. До 200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка ...