Він вірить у те, що прадавні арійці – Це предки індусів та українців. Прокидається рано, пірнає у ванну, А разом із ванною пірнає в нірвану. Не виб’єш його з нормального стану, Ніколи йому не буває погано. Ніхто не дратує, не турбує нічого, Бо є в нього йога, бо йога є в нього... Він п’є багато індійського чаю, Людей розуміє, людей вибачає... Він бачить одразу ж, при першій нагоді, Не те, що зовні, а те, що на споді...
Хай кеди китайські, хай джинси турецькі, Хай за душею нема ні гроша... Жодному з нас не зробиться кепсько, Бо в кожного з нас індійська душа...
Вона все життя чекала на принця – Не на індуса, а на українця. Що ось прилетить він – гарний, сміливий! Під ним білий кінь – гарячий, грайливий... Та щастя мало інакшу прописку, Обранцем її став „Танцюрист Диско”. На кожній стіні вдома та на роботі Чекає на неї Мітхун Чакроборті. А їй так хотілося трішечки казки... А їй так хотілося трішечки ласки... „Доню моя, у чому річ – Де ти гуляла цілу ніч?”
Хай кеди китайські, хай джинси турецькі, Хай за душею нема ні гроша... Жодному з нас не зробиться кепсько, Бо в кожного з нас індійська душа...
Вони якось зустрілись на кіносеансі І досі знаходяться в певному трансі. Вони вдвох неначе полинули в небо...
Індія, Індія, далека і близька, Ніби й чужа, а така українська! Кажуть, що десь там є пустеля Тар... Так, кажуть, що десь там є пустеля Тар! Так кажуть, що десь там є пустеля Тар? Так, кажуть, що десь там є пустеля Тар!
Хай кеди китайські, хай джинси турецькі, Хай за душею нема ні гроша... Жодному з нас не зробиться кепсько, Бо в кожного з нас індійська душа...