Увага! Увага! Небезпечна лаба! Що за?! Що за?! Що за?! Що за?! Раз туди, раз туди-сюди! Так, то є диво - я тримаю мікрофона! З нього бризкає мова, ніби фарби з балона, Вилітає, на вуха сідає, Строкатими барвами по тусі гуляє. Дубасить тусу, вуха розриває тонни кіловатів. Повітря жбурляє мої літери І тобі не вийти, Замикає в коло і нема де себе діти. Що?! Нема де себе діти! Що?! Моя мова строката! Що?! Нема де себе вкрити! Що?! Моя мова строката триває досі. Немає місця прозі, є тільки мова строката. Вона на риму багата, Спрямова на... на змогу керувати. Може брати, тримати та не відпускати, Дивні речі з людом виробляти. Тож сила у слові, а слова - це речення, Рахуй кожну літеру та перевага забезпечена. В мене є ще декілька слів, Я скажу їх просто зараз:
Приспів: Крутіших за нас немає, Хай муза на шмаття розриває. Тремтячими руками мікрофона стискаю, Гукаю: де ви є, де ви є?! Крутіших за нас немає, Хай-хай музика на бій викликає Тремтячими руками мікрофона стискаю, Гукаю: де ви є, де ви є?!
Фейдери на повну! Гаца, гаца, гаца! Добре чути звуки різні - вухами намацав. Клацав пащекою, рот не закривався, Говорив, балакав, поки не зламався. Файно, струйово чутно мою мову, До кожного дійде і прийде до мене знову. Бумеранги кидаю, то є мої тексти, Нелегкая доля моя - слова у маси нести. То направо - наліво! То направо - наліво! То направо - наліво падає словесна злива, Накриває, долає, великих розмірів сягає. Сила слова нездоланная Бряцає, стукоче... Децебели грають гарно Усюди, де тільки мають бути люди - Модні, круті, веселі незануди. Мікрофона рученятами стисну Знову зачитаю злісно! В мене є ще декілька слів, Я скажу їх просто зараз:
Приспів
Будьмо! Раз туди, раз туди-сюди! Будемо лабати, будемо читати, будемо! Будьмо! Тільки раз! Ха! Тільки раз! Будемо лабати, будемо, будемо! Я кажу: Будьмо! Раз туди, раз туди-сюди! Будемо лабати, будемо читати, будемо! Будьмо! Тільки раз! Ха! Тільки раз! Будемо лабати, будемо, будемо!