Як приємно осіннім вечором Увімкнути улюблену музику, Заварити гарячого чаю Та сидіти з цікавою книжкою... Як чудово осіннім вечором Подзвонити коханій дівчині І сказати – давай зустрінемось, Я так скучив за твоєю ніжністю!
Та буває осіннім вечором Не потрібна ніяка музика, Чай гидкий та смердить помиями, А книжки – наче дурнями писані... Все тому, що осіннім вечором Та, яку називав коханою, Не чекає нової зустрічі, Не дарує своєї ніжності!