Калина-малина ні сладка, ні горка, Ой там заплакала солдатськая жонка. Вона заплакала, горко заридала, Любила й кохала, в солдати й отдала.
Бути солдатом дуже непросто – Потрібно бути високого зросту, Щоб у формі нарядній іти на параді, Щоб усі, хто це бачить, були справді раді! Дуже непросто бути солдатом – Треба тіло своє вміти замаскувати, Тихо сидіти за густими кущами, Зненацька почати бій з ворогами! Раптово почати Бій з ворогами! Руками, ногами і, навіть, зубами Сміливо почати бій з ворогами! Та краще, щоб з ворогом бій починати, Треба мати гранати та автомати. Танки, ракети, радари, гармати, Кораблі, літаки – усе треба мати!
Й отдала в солдати під город Варшаву, Під город Варшаву, де б’ють барабани. Де б’ють-вибивають, громко й вимовляють, Розумівських хлопців в солдати приймають.
Дуже почесно бути солдатом – На провокації не западати! Нехай на паролі шпигун зазіхає – Для нього солдат наш паролів не знає! Бути солдатом дуже почесно – На всі запитання давати відповідь чесно. Як про медалі вдома хтось запитає – Слід чесно казати, що медалей немає! Немає медалей, Медалей немає! Якщо мама, чи тато, чи брат запитає – Слід чесно казати, що медалей немає! Насправді медалі не потрібні нікому, Потрібні: подяки від воєнкому, Значки, ордени та відпустки додому, І крутий дизайн дембельського альбому!
За отецьким сином батько й мати плаче, А за сиротою чорний ворон кряче. За отецьким сином браття, браття та сестриці, А за сиротою дівки, дівки-жалібниці.