Добрий день вам, дівчата! Погляньте на мене– В моїх очах побачите ви світло зелене. Це світло зелене дає вам дорогу, Пряму та широку, до серця – до мого! Але ця дорога вам, на жаль, не потрібна, Вона вам чужа, вона вам огидна. Я не чорнобровий та не кароокий, У плечах – вузький, у стегнах – широкий. М’язи маленькі, пузо велике – Ну кому потрібне таке товстопике? І ніби здається, що діло пропаще, Однак, я ще можу все змінити на краще! Я морду розфарбую, одягну перуку, Я ухоплю мікрофон в праву руку, Простенькі акорди гітари заграють – І вже всі дівчата від щастя вмирають!
Так просто, так звично І так енергетично! Так просто, так звично – Волають істерично!
Змінитись на краще – це діло просте! Піду запишуся я на карате. Карате-до, карате-після, Карате-лусни, карате-трісни... Карате завжди – це діло нетяжке – Тут головне мати добру розтяжку. Однак я такої розтяжки не маю, Тому карате нехай почекає. Бо я краще знову вийду на сцену – Привіт вам, дівчата! Дивіться на мене! Заплакані очі, тексти сопливі, Пісні заспіваю такі жалісливі! Дівчата справа, дівчата зліва – Мене поглинає оплесків злива! Дівчата всі разом зі мною співають І нижню білизну на сцену кидають!
Так просто, так звично І так енергетично! Так просто, так звично – Волають істерично!
Я серед дівчат став таким популярним! Пісні про кохання пишу регулярно... А зараз – увага! Шановні дівчата, Всі починаємо гучно кричати!!!
Так просто, так звично І так енергетично! Так просто, так звично – Волають істерично!