Одне правдиве правило згадалося мені: "Чого дурні? Бо бідні! Чого бідні? Бо дурні!". І всенародна дурість підростає у ціні – Вона в лайні не тоне і не горить у вогні. Ми на чуже завжди охоче роззявляємо роти, А свого знать не хочемо, як його не крути, як не верти. Та в кого є у грудях серце, є на плечах голова, Нехай повторить разом з нами ці прості слова!
Чуже не завжди добре, а своє не завжди зло. Хто думає інакше – видно, тому не везло... Коли чуже вдягаємо, коли чуже їмо – Самі собі рубаєм те, на чому сидимо! Та вірю я, що поміж нами ще розумні люди є, Які свого не забувають, бо воно своє – воно своє! Тож в кого є у грудях серце, є на плечах голова, Нехай повторить разом з нами ці прості слова!