Її стиль життя не викликає загального схвалення - Кажуть: В сіданці - шило, в голові - запалення! Коли мислить - обов'язково знайомиться з основою, Коли говорить - то не язиком, а мовою. Одна на сотню, одна на тисячу, За годину знищує свою стипендію місячну. Має безліч знайомих, а друга - жодного, Пиво - ліпший товариш, цигарка - найкраща подруга. Від родичів тікає чи ховається в туалеті, Однодумців знаходить, переважно, в інтернеті. На всій планеті шукатимеш з детальним планом - Не знайдеш того, кого вона кличе своїм коханим. Собі створила принципи, обмежила себе рамками, Колись мала кохання, яке загинуло під уламками. Ночами - плаче та мріє, вдень - не вірить нікому. І завжди ставить крапку там, де можна поставити кому...
Приспів: Серед дивних рожевих снів, Серед тисяч фальшивих слів, Серед сотень порожніх розмов Помирає твоя любов...
Йдучи на побачення, тримає серце зав'язаним. Найважливіше слово завжди лишається несказаним. Зустрічати - не треба, проводжати - не можна! Сердечка, квіточки, пупсики - це так на неї не схоже! Вона не преться за масами, не женеться за модою, Живить себе образами, тішить себе свободою. З тусовок пафосних вона відверто сміється, Зате годинами сидітиме в бібліотеці. Хто хоче стати їй другом повинен бути готовим Латати рани душі відвертим лагідним словом. Та кожного, хто до неї, впритул наближається, Вона панічно боїться, вона відверто лякається. Її життя - наче вічно незарахована сесія, Її нормальний життєвий стан - глибока депресія. І кожному претенденту вона готова кричати: Люди! Не лізьте в душу, щоб там гадити і плювати!...
Приспів
А може все таки вона має рацію, Що любов - це брехня, це злісна симуляція? Містифікація, якою задурманюють голову, Щоб завжди мати тебе доступною та готовою? А може - навпаки? Любов - є, до того ж, зовсім близько? Не треба стрибати високо, не треба нахилятись низько? Любов - є! Не така вже й підступна та безталанна! Але хай краще про це розкаже Карєніна Анна...