Навряд чи всі слова цього світу здатні передати почуття, що в мені ховаються Часом мені здається, що ми з тобою - маленькі діти А хтось дорослий і сильний з нами маленькими грається Я так боюся залишатися сам з собою на одинці Коли стогне серце і душа рветься назовні Вже кілька місяців мені зовсім не спиться Незалежно від того, місяць молодик чи вповні Я ні з ким не ділюся тугою своєю глибокою І бажання ховаю за маскою спокою Просто ніжно так доторкнутися.. Я живу за розкладом, який сам собі чітко встановлюю Зусиллями волі не даю собі впасти в депресію Бо вже жодних життєвих принад якось не вловлюю І щось постійно роблю щоб поменше думок в процесі Мій світ - перевернутий, мої нерви - напружені Хочу бачити сни, яскраві, тобою наповнені Натомість сотий раз вислуховую судження Що життя є життя, а ми в ньому жалюгідні і втомлені.. Ледве тягнуться дні від дати до дати І я готовий все що маю віддати, Щоб просто ніжно так доторкнутися... А якось випадково натраплю на нашу з тобою мелодію І втрачаю контроль, одразу зриваюсь в істерику Я сам своє щастя віддав невідомому злодію Ніби нічого нового, а наче відкрив Америку. Я знаю, що вже не верну і нічого не вдію І не маю можливості навіть мати надію Просто ніжно так доторкнутися...