Кожна людина ще зі школи пам’ятає: Хто багато читає – той багато знає. І, зрозуміло, я книжок багато прочитав – Щось давно забув, але щось запам’ятав. Та головне, що я навчився володіти словом, Часом – серйозним, а частіше – по-приколу. Говорю, що думаю, говорю, що бачу. Один від слів моїх сміється, інший від них плаче. Звичайно, говорити – це не мішки носити, Та слово може вдарити, слово може вбити. Слово відкриває таємниці та секрети, Розбиває замки, знищує лабети. Та якось я відчув, що починаю зловживати – Дурити людям голову, забивати баки. В такі часи в моєму серці селиться хижак,
Що у мене самого викликає дикий жах... Я не віддам тебе хижому звіру! Бо вже і сам в свої слова втрачаю віру! І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана… Не вір словам! Мої слова – це омана!...
Я познайомився з тобою, хотів з тобою бути. Але ти в своїй душі не змогла відчути Глибини тієї, глибини всієї, Що шукала собі шлях із душі моєї. Говорив тобі слова ніжні та ліричні, Здійснював заради тебе вчинки романтичні. Але ти сама в собі у той час кохалася. З мене ж ти знущалась, ти з мене насміхалася. Та прийшов момент прозріння – мене перемкнуло! Все оте дурне кохання наче вітром здуло. Я тепер тебе зроблю повною дурепою – Відплачу тобі сповна щедрою монетою! Я розказую байки, мозок твій запудрюю, Я розписую тебе гарною та мудрою! Виконав програму дій – і це диво сталося! Тож тепер у мене ти палко закохалася!
Я не віддам тебе хижому звіру! Бо вже і сам в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана… Не вір словам! Мої слова – це омана!...
Перемога не принесла навіть краплі втіхи. Навпаки – я сам від себе вигріб на горіхи! Бо моя любов не згасла – залишилось тління, І мене доволі швидко загризло сумління. Хоч-не-хоч, а я тобі, видно, не до пари, Тож повинен терміново розігнати чари! Не потрібна ти мені на кохання хворою, Бо любов повинна бути, як сльоза, – прозорою!
Я не віддам тебе хижому звіру! Бо вже і сам в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана… Не вір словам! Мої слова – це омана!...