Слова вириваються з горла, Мене розривають на клапті. Я не пручатимусь довго, Якщо ці слова чогось варті. Та хлопці, у штанях широких, В яскравих великих регланах, Кричать, розбиваючи спокій, Що реп я читаю погано. Ну, вибачте, я вам не репер, Не вмію читати красиво! Я питиму свій "Доктор Пеппер", Коли ви – текілу чи пиво! В штанах не тримаю волину І тачка моя без прокачки, Але я не гнутиму спину, І не ставатиму рачки! Реп-панк!
Емоції рвуться на волю, Емоціям тісно в підвалі. Я не піддамся контролю – Всі ваші спроби невдалі! Хтось каже – в мені мало бруду... А я кажу – геть, до холери! В лайно я стрибати не буду – В мене інакші манери! Мені не збагнути, що панки Не можуть бути охайні, Чистити зуби зранку, А ввечері митися в ванні... Я не люблю блювотину, Я не нап’юсь до усрачки... І я вже казав про спину, І також казав про "рачки"... Реп-панк!
Та, врешті, яка різниця, Хто кого як називає? В когось у носі спиця, А в когось її немає! Є різні класи та касти, Всіх різні ведуть дороги... Важливо в житті не впасти – Не стати жлобом убогим... Реп-панк!